На основі вивчення архівних, рукописних та книжкових фондів, що зберігаються в НБУВ, автори розкривають актуальні питання наукової реконструкції комплексу документів з історії Києво-Могилянської академії, історії формування фонду “Київська духовна академія”. Об’єктом наукового дослідження стала архівна спадщина М. Ю. Брайчевського та С. Ан-ського. Окремі студії присвячені історії православних єпархій, розвитку церков- ної освітянської та видавничої діяльності. Досліджуючи книжкові колекції та зібрання НБУВ, автори приділяють увагу історії науково-культурних зв’язків України та Польщі на початку ХХ ст., аналізу складу книжкової колекції Д. Г. Бібікова. Інші розділи збірника висвітлюють проблеми вивчення рукописної книги, документознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства. До публікації представлене листування козацької старшини ХVІІІ ст., документальний фрагмент з історії української кооперації. Розділ “Повідомлення” містить матеріали Міжнародної конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (12–14 жовтня 2004 р., м. Київ). Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

• Міцан Т. В. Комплекс рукописних документів з історії Києво-Могилянської академії: до проблеми реконструкції. - C. 3–14.
• Сохань С. В. До історії формування фонду "Київська духовна академія” Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 15–24.
• Горобець В. Й. Мова староукраїнських календарів і календарна поезія XVII–XVIII ст. - C. 25–33.
• Бодак О. П. Архівна спадщина М. Ю. Брайчевського як джерело вивчення історичної науки та поширення історичних знань (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 34–49.
• Чернухін Є. К. Митрополит Готії та Кафи Гедеон. - C. 50–74.
• Лось В. Е. Освітня та видавнича діяльність Греко-католицької церкви (Правобережна Україна першої третини XIX ст.). - C. 75–90.
• Ткаченко І. В. "Село” – перша українська суспільно-політична селянська газета. - C. 91–104.
• Клименко І. В. Видавниче товариство "Друкарь” (1916–1924): склад та зміст архівного фонду Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 105–113.
• Варава Т. В. Структура, персональний склад і діяльність словникових комісій УАН–ВУАН (1918–1931) (за документами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 114–128.
• Дениско Л. М. Документи Державної Ради Росії ХІХ – початку ХХ ст. з бібліотеки та архіву О. З. Попільницького. - C. 129–138.
• Сергєєва І. А. Семен Ан-ський – письменник, етнограф, громадський діяч (за документами періоду Першої світової війни з архівів Києва та Москви). - C. 139–154.
• Купчинський О. А. Реконструйовані акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ –першої половини ХІV ст.. - C. 155–162.
• Булатова С. О. Кароль Васильович Болсуновський – колекціонер екслібрисів (на матеріалах листування з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 163–168.
• Ціборовська-Римарович І. О. Видання друкарні Бердичівського монастиря босих кармелітів (1760–1840) як джерело до історії видавничої справи в Україні. - C. 169–183.
• Цинковська І. І., Юхимець Г. М. Панегіричні композиції Івана Мигури (за матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII–XIX ст. Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 184–198.
• Черниш Н. І. Українське енциклопедичне книговидання: маловідомі факти XIX – першої третини XX ст.. - C. 199–211.
• Бондар Н. П. До історії побутування книжкових ілюстрацій у якості самостійних естампних гравюр наприкінці XVI–XVII ст.. - C. 212–231.
• Коваль Т. В., Афанасьєва З. Б. Книжкові видання колекції Д. Г. Бібікова у фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 232–239.
• Гнатенко Л. А. Ідентифікація часу написання українських канонічних манускриптів XIV ст. Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (за графіко-орфографічними особливостями письма). - C. 240–262.
• Кольбух М. М. Історія формування збірки кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. - C. 263–276.
• Симчич М. В. До питання атрибуції філософських курсів Інокентія Ґізеля. - C. 277–289.
• Клименко Е. С. Основні принципи опису музичної знаменної рукописної книги кириличного письма ХІІ – початку ХХ ст. (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 290–301.
• Кулешов С. Г. Документаційні ресурси інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень у місцевому органі державної влади. - C. 302–310.
• Рукавіцина-Гордзієвська Є. В. Бібліографія наукової спадщини київського митрополита Євгенія (Болховітінова). - C. 311–328.
• Антоненко І. Є. Засоби класифікації та словниковий контроль у керуванні документацією. - C. 329–337.
• Кульчицька Л. Я. Бібліографічна інформація і типологія: до постановки проблеми. - C. 338–351.
• Паславський Т. Б. Бібліографічне джерелознавство і питання репертуару історичної картографії та історичних картографічних джерел. - C. 352–357.
• Мицик Ю. А. З листування козацької старшини середини XVIII ст.. - C. 358–365.
• Зубкова Н. М., Степченко О. П. Листування П. Я. Стебницького з С. О. Єфремовим як джерело з історії просвітництва в Україні початку ХХ ст.. - C. 366–374.
• Старовойтенко І. М. Листування П. Стебницького з Є. Чикаленком як джерело просопографічної інформації про кореспондентів. - C. 375–384.
• Вовченко В. Б. Документ з історії української та російської кооперації: спогади Й. Маєвського про перебування М. В. Левитського в Женеві 1896 р.. - C. 385–391.
• Березкіна В. В. Документальна спадщина видань української діаспори у фондах відділу зарубіжної україніки. - C. 392–406.
• Кондратенко О. Ю. Архівні фонди особового походження видатних українських учених-істориків як джерело вивчення розвитку історичної науки в АН УРСР (1944–1959). - C. 407–411.
• Корчемна І. С. Архівна спадщина Ф. П. Шевченка в фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у світлі сучасної історичної науки. - C. 412–417.
• Мацібора Н .Г. Підручники ХІХ – початку ХХ століття з фондів Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського як складова національної історико-культурної спадщини. - C. 418–420.
• Стельмашева М. А. Франкомовні періодичні видання кінця ХVІІ – початку ХХ ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 421–425.
• Рабчун О. С. Праці Юзефа-Ігнаци Крашевського у складі родової книгозбірні Урбановських-Стажинських як джерело вивчення історії польського народу. - C. 426–430.
• Іваннікова М. К. Наукове дослідження історичних книжкових колекцій та зібрань в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: історико-книгознавчі засади, завдання та перспективи. - C. 431–437.
• Яроцька М. В. Рукописні книги ХVІІ ст. з монастирських збірок у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: питання наукового опису. - C. 438–442.
• Солонська Н. Г. Бібліотека Ярослава Мудрого: бібліографічне моделювання як засіб наукової реконструкції бібліотеки Київської Русі. - C. 443–447.
• Купчинський О. А. З документів-фальсифікатів Галицько-Волинського князівства ХІV ст.: дарча грамота князя Лева Кунатові Біличу. - C. .
• Чекмарьова Л. А. Формування законодавчих засад документальних електронних ресурсів бібліотек та архівів в Україні 1998–2003 роках і питання їх подальшого вдосконалення. - C. 463–467.