До збірника наукових праць включено статті, в яких досліджуються теоретико-методологічні засади розвитку бібліотекознавства; аналізуються нові ресурси та можливості електронного середовища бібліотечної галузі; висвітлюються нові пріоритети розвитку книгознавства та документознавства в інформаційному просторі; розкривається взаємозв’язок біографістики і новітніх інформаційних технологій. Окремий розділ містить дослідження діяльності В. Кордта, присвячені 150-річчю від дня його народження. Для працівників бібліотечно-інформаційної сфери, істориків, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, усіх, хто цікавиться теорією і практикою бібліотечної справи.

• Беліна Л., Коновал Л. Інновації бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів у зарубіжному бібліотекознавстві.
• Вербіцька О. Державна і університетська бібліотека Нижньої Саксонії: історія і внесок в інформаційне забезпечення навчального та наукового процесів.
• Войцехівська Г., Войцехівська І. Бібліотечний проект "Історія малих міст України": суспільне значення.
• Горбенко Н. Теоретико-методологічні основи дослідження педагогічного журналу.
• Індиченко Г. Інститут Франції та його бібліотека: історія, функції, перспективи.
• Лога Т. Видання української діаспори у фонді Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського.
• Пономаренко Л. Аналіз системи бібліографічних видань України з питань педагогіки і психології (2005–2009 рр.).
• Рубан А. Вивчення інформаційних потреб користувачів як умова оптимізації формування інформаційного ресурсу з питань бібліотекознавства у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського.
• Самчук Л. Кооперативна взаємодія освітянських бібліотек України: шляхи становлення.
• Вергунов В. Бібліотека Київського агрономічного товариства–фундатор галузевої бібліографічно-реферативної діяльності на Наддніпрянщині початку XX ст..
• Дзюба Н. Бібліотечно-бібліографічна класифікація для дитячих бібліотек: історія та сучасний стан.
• Ейсмонт Ю. Редагування електронних реферативних ресурсів у контексті вітчизняних і міжнародних стандартів.
• Кириленко С., Добровська С. Розвиток технології представлення інформації у реферативній базі даних "Україніка наукова".
• Кузнєцов О. Інтеграція бібліографічних ресурсів НБУВ в ІРБІС-корпорацію Євразії.
• Кузнецов А. Міжнародний проект "Світова цифрова бібліотека".
• Головаха С. Конвергенція друкованого і мультимедійного контенту в бібліотеці.
• Алєксєєнко М. Видання з бібліотеки Віленської медико-хірургічної академії в книжковому зібранні Рішельєвського ліцею.
• Бобришева І. Художнє оформлення українських нотних видань 20-х років ХХ століття за матеріалами бази даних вокальної музики.
• Бондар Н. До історії друкування "вільнюських" аркушів 1595 р.: філігранологічний аналіз примірників.
• Грет Г. Видавнича справа України: сучасний стан і тенденції розвитку.
• Деменко Л. Діяльність бібліотек України з вивчення періодичних видань, що друкувались до 1917 р., та їх презентації у своїх фондах.
• Железняк О. Художнє оформлення почаївських кириличних видань XVIII ст..
• Заболотна Н. Марґіналії та видавничі оправи стародруків–додаткові джерела до вивчення історії діяльності друкарень.
• Ковальчук Г., Губко Г., Тіхненко О., Лобузіна К. Колекція історичних листівок НБУВ і сучасні проблеми введення її в електронний простір.
• Кунанець Н. Фахова підготовка бібліотекарів у Галичині наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст..
• Малюк С. Джерела до дослідження фондів газетного відділу НБУВ.
• Мяскова Т. Варвара Миколаївна Ханенко та доля її бібліотеки.
• Матвієнко А. Державна політика у сфері туризму: документальне забезпечення.
• Олексів І. Наукова спадщина сербського вченого С. Новаковича (1842–1915) у книгозбірнях Галичини у контексті українсько-сербських книжкових взаємин ХІХ – початку ХХ ст..
• Петрикова В. Архівні матеріали бібліографічної комісії УАН в контексті сучасної теорії інформаційної культури.
• Рудакова Ю. Навчальна література, видана в друкарні Почаївської лаври у XVIII – першій третині ХІХ ст.: тематика, історико-книгознавча та джерелознавча характеристика примірників (із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).
• Швець І. Газетний фонд НБУВ: формування, сучасний стан та перспективи розвитку.
• Шекера І. Періодичні видання у колекції "Бібліотека Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря".
• Тарасенко І. Видання творів Самуеля Твардовського у книгосховищах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Дзюба Т. Мова як формант моделі національної ідентичності (за матеріалами публіцистики другої половини XIX ст. – першої третини ХХ ст.).
• Гнатенко Л., Добрянська Т. Новий Завіт у перекладі українською мовою В. Негалевського 1581 року: опис кодексу та кодиколого-орфографічна розвідка.
• Ковальчук В. Книжковий репертуар кооперативних народних бібліотек-читалень Російської імперії станом на початок ХХ ст. (за даними "Отчета о деятельности 1-й бесплатной народной читальни-библиотеки Харьковского общества распространения в народе грамотности за 1904 год").
• Тупчієнко-Кадирова Л. Структурний аналіз інформаційного складника особистих листів композитора Ю. С. Мейтуса: документознавчий аспект.
• Попик В. Українська біографістика на зламі століть: зміна дослідницьких парадигм.
• Яценко О. Персональні бібліографічні покажчики – важливий складник у відтворенні життя і творчості українських діячів.
• Любовець Н. Спогади на сторінках часопису "Киевская старина" в контексті еволюції української мемуаристики.
• Гончаренко М. Характер вiдображення архiтектурної спадщини в українськiй бiографiстицi на початку ХХІ столiття.
• Марченко Н. "Текст для дітей" як форма самоусвідомлення та трансформації суспільства.
• Муріна С. Назви навчальних закладів: особливості організації даних в автоматизованій інформаційній системі "Український національний біографічний архів".
• Ляшко С. Роль генеалогічних джерел в історико-біографічних дослідженнях (на прикладі родоводу Новицьких).
• Шовкопляс Т., Герус А. Родина Манганарі та її внесок у розвиток картографії та гідрографії.
• Котенко Т. Роль І. Г. Кулжинського у становленні П. С. Морачевського як педагога й письменника.
• Рева Л. Невідомі сторінки біографії Володимира Миколайовича Перетца.
• Білоцерківська А. Постать професора А. Г. Терниченка (1882–1927) у вітчизняній історіографії.
• Осталецька О. С. Л. Рудницький – засновник української географічної науки.
• Гарбар Л. Всеволод Олександрович Козловський: життя та діяльність на бібліотечній ниві.
• Стельмах Н. Біобібліографічна серія "Академіки НАПН України" як важливе джерело інформаційно-бібліографічного забезпечення розвитку педагогічної науки.
• Вернік Ю. Блоги як новітні джерела біографічної інформації.
• Винниченко І. Український період в житті Б. Кордта.
• Літвіненко Є. Карти, плани, ілюстрації на сторінках німецької хроніки XVII – першої половини XVIII століття "Theatrum Europaeum".
• Люта Т. Київ на старих мапах Світу.
• Мицик Ю., Пухальська Н. Друковані "летючі листки" кінця XVII ст. як джерело з історії України.
• Пивовар А. Карти території України в нереалізованих планах В. Кордта.
• Сосса Р. Збереження та вивчення картографічної спадщини України.
• Шовкопляс Т., Герус А. В. О. Кордт та його науковий доробок в історії картографії.
• Осталецька О. Історія формування і сучасний склад картографічного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.