До збірника увійшли статті, які розкривають склад та зміст архівних і книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На нових джерельних матеріалах автори досліджують, зокрема, історію приватного зібрання магнатів Яблоновських, рукописи музично-сценічних творів сучасних композиторів, діяльність часопису “Рада”. Значна увага приділяється вивченню епістолярної спадщини як офіційних установ (Києво-Могилянська академія), так і видатних діячів української науки та культури (М.І. Петров та Ф. Р. Штейнгель). Аналітичному осмисленню рукописної та книжкової спадщини сприятимуть публікації документів, серед яких універсали, привілеї, купчі. Невідому сторінку з історії заснування першої публічної бібліотеки в м. Києві відкриває стаття про публічну бібліотеку Києва – "Аптеку для душі" П. Должикова. У випуску започатковано рубрики – "Спеціальні історичні дисципліни (краєзнавство, історична картографія, історіографія)" та "Проблеми кодикології та кодикографії". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

• Булатова С. О. До витоків історії книжкового колекціонування польського роду магнатів Яблоновських.
• Сохань С. В. Родинне листування М. І. Петрова у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Клименко І. В. Часопис "Рада" як джерело для вивчення редакційно-видавничої діяльності в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. (на матеріалах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).
• Миронець Н. Р. Епістолярна спадщина Ф. Р. Штейнгеля у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як джерело його життя та діяльності.
• Бондар Н. П. З досвіду атрибуції кириличних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: міфічне львівське Євангеліє 1683 р. друкарні Львівського братства.
• Кисельов Р. Є. Видання Спиридона Соболя у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Бобришева І. Ф. Рукописи музично-сценічних творів сучасних українських композиторів з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Іщенко Я. О. Використання військової символіки у гербах українських міст 60–80-х років ХХ ст..
• Міцан Т. В. Листування Києво-Могилянської академії як документальне джерело з історії розвитку і діяльності першого вищого навчального закладу східних слов’ян.
• Росовецька Т. М. Примірник видання "Ключа разумЂнія" 1665 року Михайла Сльозки в рукописних коментарях (до реконструкції образу українського читача другої половини XVII – першої половини XVIII ст.).
• Савченко І. В. Бєляєвське видання "Шехерезади" М. А. Римського-Корсакова.
• Міщук С. М. Регіональне наукове краєзнавство України кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Товариство дослідників Волині, Волинський музей у Житомирі, Волинське церковно-археологічне товариство, Волинський окрархів).
• Паславський Т. Б. Сучасні поняття періодизації в історичній картографії середніх віків та картознавстві України.
• Непомнящий А. А. Новые материалы об изучении Крыма украинскими историками в конце ХІХ – начале ХХ века.
• Ковальчук Г. І. Про роботу С. І. Маслова над темою "П. П. Должиков та його бібліотека "Аптека для души".
• Мицик Ю. А. З документації козацької старшини другої половини XVII – першої третини XVIII ст. (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).
• Іванова О. А. До питання датування рукописних книг (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).
• Іваннікова М. К. Філігранознавчий аналіз у кодикології рукописних книг XVII ст. (на прикладі Руського Хронографа редакції 1620 р.).
• Маслакова Н. М. Рукописна та книжкова спадщина на сторінках видання "Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського" (1998-2002 рр.): анотований бібліографічний огляд.